Чим довше граю в цей краш, тим більше бачу, як люди вигадують «секретні схеми» для balloon і потім самі ж на них горять. Найкласичніша — «після низького множника точно буде високий». Сидить народ, чекає, поки кілька раундів поспіль шар лопається до х2, і вирішує: «О, зараз точно стрельне, можна заряджати побільше». А в результаті шарик знову бахає на старті, бо грі взагалі байдуже, що там було до цього. Друга улюблена казка — мартингейл: програв, подвоїв ставку, програв ще раз — ще раз подвоїв, і так доти, доки «не відіб’ється». На практиці це закінчується тим, що або ліміт ставок упирається, або банкрол просто закінчується раніше, ніж приходить «щасливий» раунд. Ще є варіант «тримати завжди до фіксованого множника», типу х5, бо «рано чи пізно дасть». Але реальність така, що воно може довго не доходити і ти просто зливаєшся на серії. З мого досвіду, всі ці псевдостратегії працюють максимум короткий відрізок, чисто випадково, а потім математика спокійно забирає своє. Тому я вже перестав шукати «чарівну формулу» й граю тільки тим, що не шкода втратити, з більш-менш адекватними множниками і чітким стопом, а не з вірою в чудо після двадцятого «майже пощастило».